Здрастуйте всім! Минулого року я вперше спробував no-till технологію на своїй ділянці з кукурудзою, яка знаходиться у Житомирській області. Я завжди використовував традиційні методи обробітку, але постійно турбувався про збереження вологи в ґрунті та боротьбу з бур'янами.

Перші результати були дуже обнадійливими: вологість землі була помітно вищою, ніж у попередні роки. Також я відзначив зменшення кількості бур'янів і, відповідно, меншу потребу в гербіцидах. Хоча урожай був трохи нижчим за середній, я вважаю це цілком прийнятним з огляду на екологічні переваги.

Цього року я планую розширити площу під no-till і експериментувати з внесенням органічних добрив. Хотів би почути думки та досвід інших аграріїв, які мають справу з вирощуванням кукурудзи в умовах Полісся. Які препарати використовуєте для боротьби зі шкідниками і хворобами при no-till обробітку? Чи спостерігали ви зміни у складі ґрунтової мікрофлори?

Здрастуйте всім! З настанням весни ми починаємо думати про посівну. Цього року планую сіяти соняшник, але дуже тяжко обрати відповідні сорти. В нашому регіоні клімат доволі суворий, тож потрібні такі, що будуть стійкі до посухи та хвороб.

Порадьте, будь ласка, які сучасні гібриди показують хороші результати у вашому досвіді? Який термін вегетації буде оптимальним для наших широт?

Також цікавить питання щодо сівозміни. Чи є якісь особливості при вирощуванні соняшника після певних культур?

Добрый день, коллеги! Владею хозяйством в Полтавской области. На данный момент у меня есть МТЗ и комбайн от Клааса. Площадь под озимую пшеницу около 120 гектаров. Сейчас активно идёт вегетация, заметили признаки поражения вредителями на полях. Подскажите, пожалуйста, есть ли эффективные схемы обработки для текущего сезона или лучше ждать весны? Интересует опыт соседей в этой области.

Здравствуйте. Хозяйство Полтавской, площадь 450 га. Работаем на минималке с сеялкой Ростсельмаш и плугом New Holland для подготовки ложа под озимую пшеницу. В прошлом сезоне в поле подсолнечника оставили много сорняков после гербицида сплошного действия. Планируем операцию в этом году: как минимизировать потери при обработке? Есть ли опыт с глубоким рыхлением без инверсии?

В этом году столкнулись со странной ситуацией при посеве гречихи. Всхожесть оставляет желать лучшего, а те всходы, что есть - слабые и медленно растут. Почва подготовлена хорошо, все по технологии: предпосевный культиватор, внесение фосфорных удобрений, боронование. Климат в этом году не особо суровый, дождей достаточно. На предыдущих участках гречиха росла отлично - так что дело явно не в погоде.

Посоветуйте, как можно улучшить ситуацию? Может быть, стоит внести дополнительно какие-то удобрения или обработать растения от болезней? С какими проблемами вы сталкивались при посеве гречихи и как их решали?

И еще один вопрос: может ли быть связано с тем, что соседние поля обрабатывают гербицидами?

Доброго дня всем! Хочу поделиться своим опытом использования дисковой бороны АГРОТЕХ БДН-4.2 на своих полях в Херсонской области. Ранее пользовались аналогами, но они не оправдали наших ожиданий.

Борона АГРОТЕХ оказалась значительно лучше: легко вспахивает суглинки и глинистые почвы даже при небольшой влажности. Диски отлично разрыхляют верхний слой, оставляя после себя практически готовую к посеву поверхность. Хочу отметить удобство регулировки глубины обработки – можно точно выставить нужный показатель для каждого типа грунта.

Несколько минусов все же есть: не очень хорошо справляется с пожнивными остатками (хотя это проблема большинства дисковых борон), и гидроцилиндры быстро теряют герметичность, приходится часто подкачивать масло. В целом довольны покупкой! Как думаете, какие еще бороны можно рассмотреть в качестве альтернативы?

Здрастуйте, шановні колеги! Вже кілька років займаюсь вирощуванням лохини на своїй ділянці неподалік від Кременчука. Зіткнувся з деякими специфічними проблемами в умовах Полтавщини – піщаний ґрунт і недостача вологи є серйозними факторами, які впливають на розвиток рослин.

Я вирішив зробити посадку лохини навесні цього року. Підготував ділянку, засипавши її сумішшю з торфу та хвої, щоб підкислити ґрунт і забезпечити необхідні елементи живлення. Посадив різні сорти, включаючи Дуку та Спартан.

Перші кілька місяців рослини добре прижилися, але потім почали жовтіти листки. Я зрозумів, що їм не вистачає мікроелементів, зокрема заліза. Довелося підгодувати їх спеціальним розчином з хелатами.

Хотілося б почути ваш досвід – як ви вирішуєте проблему низької кислотності ґрунту та нестачі вологи в таких регіонах?

Недавно обсуждали с коллегами вопрос влияния полезащитных лесных полос на гумусообразование. Дело в том, что они создают благоприятный микроклимат для развития почвенной микрофлоры и фауны, а это является одним из ключевых факторов формирования гумуса.

Особенно интересен опыт применения сидератов в качестве подсева трав между деревьями полос. Как вы считаете, насколько эффективен этот метод с точки зрения увеличения содержания органики в почве? Я слышал, что некоторые фермеры используют фацелию и овес для этой цели, но результаты пока неоднозначны.

Также хотелось бы узнать, применяются ли какие-то биологические препараты или стимуляторы роста при проведении работ по гумусообразованию на задерневанных землях? Если да, то поделитесь своим опытом использования.

Доброго дня всім! Зараз активно готуємося до посіву озимини, і дуже потрібні ваші поради щодо вибору оптимальних сортів озимої пшениці. Враховуючи кліматичні умови нашої місцевості (Полтавська область), які сорти зараз є найбільш перспективними? Які їхні переваги та недоліки в наших умовах, зокрема, як вони реагують на посуху чи пізні заморозки?

Звичайно, цікавить і врожайність. Можливо, хтось має досвід вирощування нових сортів і може поділитися враженнями? Важливим питанням також є стійкість до хвороб та шкідників. Які сорти мають найвищий рівень імунітету?

Заздалегідь вдячний за будь-яку інформацію!

Всім привіт! Я проживаю в селі неподалік від Кривого Рогу і займаюся вирощуванням зернових. В останні роки все більше цікавлюсь екологічним землеробством, але не зовсім розумію, як правильно поєднувати органічні добрива з мінеральними.

Наприклад, у мене є достатня кількість гною і рослинних залишків. Чи можливо їх застосовувати разом із нітратними або фосфорними добривами? Які пропорції вважаються оптимальними для отримання високого врожаю без шкоди навколишньому середовищу?

Можливо, хтось з досвідом може поділитися порадами та практичними прикладами. Також цікавить думка про використання сидеральних культур як джерела органічної речовини.