<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
	<channel>
		<title><![CDATA[Agronom.Club - Международный опыт]]></title>
		<link>https://agronom.club/</link>
		<description><![CDATA[Agronom.Club - https://agronom.club]]></description>
		<pubDate>Sat, 30 May 2026 04:19:56 +0000</pubDate>
		<generator>MyBB</generator>
		<item>
			<title><![CDATA[Проблемы с гербицидами сплошного действия при обработке озимой пшеницы в Винницкой области]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=119722</link>
			<pubDate>Sat, 28 Dec 2024 00:51:23 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=683">Огурчик</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=119722</guid>
			<description><![CDATA[Всем добрый день. Мы работаем на юге, в Винницкой области, у нас около 200 гектаров озимой пшеницы. В этом году применяли гербицид сплошного действия от немецкого бренда во время всходов, всё вроде пошло, но через пару недель начали наблюдаться странные симптомы на листьях — желтизна и бурые пятна. Техника у нас МТЗ и Claas. Подскажите, кто сталкивался с подобным эффектом после гербицида? Может, это проявление сорняков или побочная реакция на препарат?]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Всем добрый день. Мы работаем на юге, в Винницкой области, у нас около 200 гектаров озимой пшеницы. В этом году применяли гербицид сплошного действия от немецкого бренда во время всходов, всё вроде пошло, но через пару недель начали наблюдаться странные симптомы на листьях — желтизна и бурые пятна. Техника у нас МТЗ и Claas. Подскажите, кто сталкивался с подобным эффектом после гербицида? Может, это проявление сорняков или побочная реакция на препарат?]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Подскажите опыт с гербицидами сплошного действия на озимой пшенице в регионе Полтавской области]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=119633</link>
			<pubDate>Tue, 24 Sep 2024 22:13:42 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=679">игровой1988</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=119633</guid>
			<description><![CDATA[Добрый день, коллеги. Мы работаем по озерной пшенице на МТЗ-82 и JD-735. Площадь около 120 гектаров. Сезон уже начался, вижу, что у некоторых сорняки идут в рост, а химия не успевает. Подскажите, есть ли реальный опыт применения почвенных гербицидов на таких площадях? Кто как защищает поля? Жду советов от бывалых.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Добрый день, коллеги. Мы работаем по озерной пшенице на МТЗ-82 и JD-735. Площадь около 120 гектаров. Сезон уже начался, вижу, что у некоторых сорняки идут в рост, а химия не успевает. Подскажите, есть ли реальный опыт применения почвенных гербицидов на таких площадях? Кто как защищает поля? Жду советов от бывалых.]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Агрономія на полях: досвід з міжнародними брендами]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=119625</link>
			<pubDate>Wed, 17 Jun 2020 17:51:37 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=646">mykola68</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=119625</guid>
			<description><![CDATA[Добрый день. Витримали поворотну точку, зараз готуємо підсвіт для ярої пшениці на 150 га в Полтавській області. Маємо трактор МТЗ і комбайн Claas. Чи є досвід роботи з новітніми системами керування від JD чи Kverneland у регіоні? Як вони працюють при низьких температурах?]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Добрый день. Витримали поворотну точку, зараз готуємо підсвіт для ярої пшениці на 150 га в Полтавській області. Маємо трактор МТЗ і комбайн Claas. Чи є досвід роботи з новітніми системами керування від JD чи Kverneland у регіоні? Як вони працюють при низьких температурах?]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Передовий досвід вирощування соняшнику в Аргентині]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=118877</link>
			<pubDate>Thu, 12 Sep 2019 00:08:27 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=648">Виталий Б.</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=118877</guid>
			<description><![CDATA[Нещодавно повернувся з поїздки до Аргентини. Мене дуже вразив їхній підхід до вирощування соняшнику. Там використовують технологію прямого посіву, яка значно зменшує витрати на обробку ґрунту і допомагає зберегти вологу в посушливих регіонах. Крім того, аргентинські фермери активно використовують новітні досягнення у селекції гібридів соняшнику з високою стійкістю до хвороб та шкідників.<br />
<br />
Особливо цікавим є їхній досвід боротьби зі злаковими бур'янами. Замість традиційних гербіцидів вони застосовують спеціальні культиватори, які обробляють міжряддя на глибині 15-20 см, знищуючи сходи бур'янів і одночасно розпушуючи верхній шар ґрунту. Такий підхід дозволяє уникнути розвитку стійкості бур'янів до гербіцидів і зберегти родючість ґрунту.<br />
<br />
Звісно, європейські умови вирощування відрізняються від аргентинських. Але я вважаю, що багато з цих технологій можна успішно адаптувати в українських господарствах.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Нещодавно повернувся з поїздки до Аргентини. Мене дуже вразив їхній підхід до вирощування соняшнику. Там використовують технологію прямого посіву, яка значно зменшує витрати на обробку ґрунту і допомагає зберегти вологу в посушливих регіонах. Крім того, аргентинські фермери активно використовують новітні досягнення у селекції гібридів соняшнику з високою стійкістю до хвороб та шкідників.<br />
<br />
Особливо цікавим є їхній досвід боротьби зі злаковими бур'янами. Замість традиційних гербіцидів вони застосовують спеціальні культиватори, які обробляють міжряддя на глибині 15-20 см, знищуючи сходи бур'янів і одночасно розпушуючи верхній шар ґрунту. Такий підхід дозволяє уникнути розвитку стійкості бур'янів до гербіцидів і зберегти родючість ґрунту.<br />
<br />
Звісно, європейські умови вирощування відрізняються від аргентинських. Але я вважаю, що багато з цих технологій можна успішно адаптувати в українських господарствах.]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Практика використання органічних добрив на півдні України: досвід та перспективи.]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=118787</link>
			<pubDate>Thu, 20 Sep 2018 18:26:40 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=645">bogdanchuk</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=118787</guid>
			<description><![CDATA[Органічне землеробство останнім часом набуває все більшої популярності серед українських фермерів. Особливо це стосується регіонів, де умови для традиційного сільського господарства є складними через кліматичні зміни та виснаження ґрунтів.<br />
<br />
На півдні України, зокрема в Херсонській та Запорізькій областях, спостерігається тенденція до переходу на органічні методи землеробства. Це пов'язано з необхідністю збереження родючості ґрунту, підвищення якості сільськогосподарської продукції та зменшення негативного впливу хімічних речовин на навколишнє середовище.<br />
<br />
У нашій фермерській спільноті ми вже маємо певний досвід використання органічних добрив – гною великої рогатої худоби, компосту з рослинних решток та біогумусу. Ми також експериментуємо з зеленими добривами та сидератами для поліпшення структури ґрунту і його вологоємності.<br />
<br />
Проте, є ряд проблем, які потребують вирішення: недостатнє фінансування органічного виробництва, відсутність достатньої кількості сертифікованих органічних добрив та низька обізнаність населення про переваги органічної продукції. Тому запрошую вас поділитися своїм досвідом і знаннями в цій сфері.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Органічне землеробство останнім часом набуває все більшої популярності серед українських фермерів. Особливо це стосується регіонів, де умови для традиційного сільського господарства є складними через кліматичні зміни та виснаження ґрунтів.<br />
<br />
На півдні України, зокрема в Херсонській та Запорізькій областях, спостерігається тенденція до переходу на органічні методи землеробства. Це пов'язано з необхідністю збереження родючості ґрунту, підвищення якості сільськогосподарської продукції та зменшення негативного впливу хімічних речовин на навколишнє середовище.<br />
<br />
У нашій фермерській спільноті ми вже маємо певний досвід використання органічних добрив – гною великої рогатої худоби, компосту з рослинних решток та біогумусу. Ми також експериментуємо з зеленими добривами та сидератами для поліпшення структури ґрунту і його вологоємності.<br />
<br />
Проте, є ряд проблем, які потребують вирішення: недостатнє фінансування органічного виробництва, відсутність достатньої кількості сертифікованих органічних добрив та низька обізнаність населення про переваги органічної продукції. Тому запрошую вас поділитися своїм досвідом і знаннями в цій сфері.]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Проблемы с ростом озимой пшеницы после обработки гербицидами сплошного действия]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=119288</link>
			<pubDate>Mon, 12 Mar 2018 06:18:25 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=641">Ирина</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=119288</guid>
			<description><![CDATA[Добрый день. Владельцем агрофирмы из Полтавской области, работаем с 2014 года. Площадь около 350 гектаров, основная техника от MТЗ и JD. Сейчас зашел в поле посмотреть после обработки гербицидами сплошного действия на подсолнечнике. Заметил, что у озимой пшеницы листья стали желтеть сильнее обычного, особенно у тех полей, где применяли новые составы. Опытные агрономы говорят о возможном фитотоксичном эффекте или проблемах с семенами. Подскажите, кто сталкивался с подобными симптомами в этом сезоне? Может быть, стоит сдать анализ почвы или показать образцы ветеринару?]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Добрый день. Владельцем агрофирмы из Полтавской области, работаем с 2014 года. Площадь около 350 гектаров, основная техника от MТЗ и JD. Сейчас зашел в поле посмотреть после обработки гербицидами сплошного действия на подсолнечнике. Заметил, что у озимой пшеницы листья стали желтеть сильнее обычного, особенно у тех полей, где применяли новые составы. Опытные агрономы говорят о возможном фитотоксичном эффекте или проблемах с семенами. Подскажите, кто сталкивался с подобными симптомами в этом сезоне? Может быть, стоит сдать анализ почвы или показать образцы ветеринару?]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Как повысить урожайность сои в условиях Центрально-Черноземного региона?]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=118845</link>
			<pubDate>Fri, 01 Sep 2017 17:46:40 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=645">bogdanchuk</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=118845</guid>
			<description><![CDATA[Доброго времени суток всем форумчанам! В этом году решил все силы пустить на культивирование сои, но столкнулся с определенными проблемами. Урожайность получилась ниже ожидаемой — порядка 18 центнеров с гектара. Район Курской области, почва чернозем типичный. Подскажите, как можно повысить урожайность? Я слышал о различных технологиях внесения удобрений и использовании специальных препаратов, но не знаю что выбрать.<br />
<br />
В качестве предпосевной обработки использовал гербицид Гранстар, посев проводился в конце апреля. Всхожесть была хорошей, сорняков было мало. Удобрения вносил в начале вегетации — аммиачную селитру и карбамид. Возможно, не хватило каких-то важных элементов питания или неправильно подобран режим внесения? Планирую провести анализ почвы для определения уровня микроэлементов.<br />
<br />
Буду благодарен за советы от опытных соеводов! Какую технологию можете порекомендовать для моего региона?]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Доброго времени суток всем форумчанам! В этом году решил все силы пустить на культивирование сои, но столкнулся с определенными проблемами. Урожайность получилась ниже ожидаемой — порядка 18 центнеров с гектара. Район Курской области, почва чернозем типичный. Подскажите, как можно повысить урожайность? Я слышал о различных технологиях внесения удобрений и использовании специальных препаратов, но не знаю что выбрать.<br />
<br />
В качестве предпосевной обработки использовал гербицид Гранстар, посев проводился в конце апреля. Всхожесть была хорошей, сорняков было мало. Удобрения вносил в начале вегетации — аммиачную селитру и карбамид. Возможно, не хватило каких-то важных элементов питания или неправильно подобран режим внесения? Планирую провести анализ почвы для определения уровня микроэлементов.<br />
<br />
Буду благодарен за советы от опытных соеводов! Какую технологию можете порекомендовать для моего региона?]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Влияние перекопа под зиму на структуру почвы и урожайность озимых культур в Запорожской области.]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=118502</link>
			<pubDate>Thu, 01 Jan 2015 04:26:40 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=642">Дмитрий Орлов</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=118502</guid>
			<description><![CDATA[Доброго времени суток всем участникам форума. Я хотел бы поделиться своим опытом использования перекопки под зиму для озимых культур. В условиях нашего региона, с его суровыми ветрами и не всегда стабильным снежным покровом, сохранение структуры почвы является критически важным фактором. Мы провели ряд экспериментов: одни участки мы перекапывали осенью на глубину 25 см, другие - нет.<br />
<br />
Первые результаты весьма позитивные. На тех участках, где проводилась перекопка, наблюдалось более рыхлая структура почвы весной, что облегчило всходы и дальнейший рост озимых. Кроме того, мы заметили снижение уплотнения поверхности после таяния снега. В этом году урожайность на таких участках была выше примерно на 10-15%.<br />
<br />
Конечно, это не единственное условие высокого урожая. Важно также учитывать агрохимический состав почвы и подбирать правильные сорта культур для нашего региона. Мы планируем продолжить исследования в этом направлении, чтобы выяснить оптимальный режим перекопки для различных почв Запорожской области.<br />
<br />
А у кого-нибудь есть опыт использования мульчирования после перекопки? Помогает ли это сохранить влагу и структуру почвы?]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Доброго времени суток всем участникам форума. Я хотел бы поделиться своим опытом использования перекопки под зиму для озимых культур. В условиях нашего региона, с его суровыми ветрами и не всегда стабильным снежным покровом, сохранение структуры почвы является критически важным фактором. Мы провели ряд экспериментов: одни участки мы перекапывали осенью на глубину 25 см, другие - нет.<br />
<br />
Первые результаты весьма позитивные. На тех участках, где проводилась перекопка, наблюдалось более рыхлая структура почвы весной, что облегчило всходы и дальнейший рост озимых. Кроме того, мы заметили снижение уплотнения поверхности после таяния снега. В этом году урожайность на таких участках была выше примерно на 10-15%.<br />
<br />
Конечно, это не единственное условие высокого урожая. Важно также учитывать агрохимический состав почвы и подбирать правильные сорта культур для нашего региона. Мы планируем продолжить исследования в этом направлении, чтобы выяснить оптимальный режим перекопки для различных почв Запорожской области.<br />
<br />
А у кого-нибудь есть опыт использования мульчирования после перекопки? Помогает ли это сохранить влагу и структуру почвы?]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Опыт внедрения технологий No-Till в Бразилии и Аргентине]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=118771</link>
			<pubDate>Wed, 31 Dec 2014 04:26:40 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=643">Павел</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=118771</guid>
			<description><![CDATA[Доброго времени суток всем форумчанам! Хотел поделиться своим опытом изучения бразильских и аргентинских практик no-till. В этих странах, как известно, no-till является широко распространенным методом земледелия, охватывающим миллионы гектаров пашни. Меня очень заинтересовали их подходы к обработке почвы, внесению удобрений и севу.<br />
<br />
Особенный интерес вызывает опыт бразильских фермеров в управлении сорняками с помощью гербицидов на основе глифосата. Аргентинские коллеги делятся опытом использования калифорниейской капусты, как сидератов для улучшения структуры почвы и накопления азота.<br />
<br />
Мне кажется, что у нас есть потенциал в адаптации этих технологий к нашим условиям, с учетом специфики наших почв и климата. Буду рад подискутировать на тему преимуществ и недостатков внедрения no-till в Украине.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Доброго времени суток всем форумчанам! Хотел поделиться своим опытом изучения бразильских и аргентинских практик no-till. В этих странах, как известно, no-till является широко распространенным методом земледелия, охватывающим миллионы гектаров пашни. Меня очень заинтересовали их подходы к обработке почвы, внесению удобрений и севу.<br />
<br />
Особенный интерес вызывает опыт бразильских фермеров в управлении сорняками с помощью гербицидов на основе глифосата. Аргентинские коллеги делятся опытом использования калифорниейской капусты, как сидератов для улучшения структуры почвы и накопления азота.<br />
<br />
Мне кажется, что у нас есть потенциал в адаптации этих технологий к нашим условиям, с учетом специфики наших почв и климата. Буду рад подискутировать на тему преимуществ и недостатков внедрения no-till в Украине.]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Обработка подсолнечника в Крыму: где искать защиту от сорняков?]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=119427</link>
			<pubDate>Thu, 25 Dec 2014 01:54:17 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=657">Иван Ковалёв</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=119427</guid>
			<description><![CDATA[Всем добрый день. Я из Крыма, занимаюсь подсолнухом (зерно). Площадь около 120 гектаров. На технике New Holland и МТЗ-900. Сейчас стоит вопрос по гербициду сплошного действия для раннего применения после всходов. В этом сезоне были проливные дожди, поэтому есть риск вымывания препарата в почву. Посоветуйте, что лучше взять из почвенных гербицидов и на каких нормах? Опытом делитесь.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Всем добрый день. Я из Крыма, занимаюсь подсолнухом (зерно). Площадь около 120 гектаров. На технике New Holland и МТЗ-900. Сейчас стоит вопрос по гербициду сплошного действия для раннего применения после всходов. В этом сезоне были проливные дожди, поэтому есть риск вымывания препарата в почву. Посоветуйте, что лучше взять из почвенных гербицидов и на каких нормах? Опытом делитесь.]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Как эффективно использовать опыт органического земледелия из-за рубежа?]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=118894</link>
			<pubDate>Tue, 02 Sep 2014 04:26:40 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=649">tymchenko</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=118894</guid>
			<description><![CDATA[Наши фермеры все чаще обращают внимание на органическое земледелие и пытаются внедрять зарубежные методики. Но возникает вопрос: как правильно адаптировать эти подходы к нашим условиям? Я читал статьи о системах, используемых в Европе, например, Demeter или Bioland. У них своя философия и требования. В России же только формируется законодательство по органическим продуктам.<br />
<br />
Взять хотя бы борьбу с сорняками: там применяют мульчирование и сидераты, а у нас пока что многие доверяют гербицидам. А как быть с удобрениями? Иностранные производители предлагают био-удобрения, но их эффективность в наших условиях еще предстоит проверить. Какую методику лучше выбрать?<br />
<br />
Я считаю, что нужно учитывать местные особенности почвы и климата, а также опыт предыдущих поколений фермеров. Нужно обмениваться опытом с зарубежными коллегами через интернет или выставки. Давайте обсудим этот важный вопрос!]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Наши фермеры все чаще обращают внимание на органическое земледелие и пытаются внедрять зарубежные методики. Но возникает вопрос: как правильно адаптировать эти подходы к нашим условиям? Я читал статьи о системах, используемых в Европе, например, Demeter или Bioland. У них своя философия и требования. В России же только формируется законодательство по органическим продуктам.<br />
<br />
Взять хотя бы борьбу с сорняками: там применяют мульчирование и сидераты, а у нас пока что многие доверяют гербицидам. А как быть с удобрениями? Иностранные производители предлагают био-удобрения, но их эффективность в наших условиях еще предстоит проверить. Какую методику лучше выбрать?<br />
<br />
Я считаю, что нужно учитывать местные особенности почвы и климата, а также опыт предыдущих поколений фермеров. Нужно обмениваться опытом с зарубежными коллегами через интернет или выставки. Давайте обсудим этот важный вопрос!]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Опыты с сеялкой JD: как подбирать закрыватель?]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=119595</link>
			<pubDate>Fri, 28 Mar 2014 21:41:40 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=702">Roman_D.</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=119595</guid>
			<description><![CDATA[Добрый день. В этом году планируем высадку озимой пшеницы на площади 120 га. Используем сеялку JD. Требуется консультация по выбору закрывателя дисковых для таких почв. Есть ли у кого-то опыт работы с аналогами или конкретные рекомендации по настройке? Спасибо.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Добрый день. В этом году планируем высадку озимой пшеницы на площади 120 га. Используем сеялку JD. Требуется консультация по выбору закрывателя дисковых для таких почв. Есть ли у кого-то опыт работы с аналогами или конкретные рекомендации по настройке? Спасибо.]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Сбор подсолнечника на Claas: вопросы по настройкам и потери]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=119667</link>
			<pubDate>Sat, 09 Jul 2011 03:50:57 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=722">koval-ko</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=119667</guid>
			<description><![CDATA[День добрий! У нас в Полтавской области, площадь около 120 га. Используем комбайн Claas для уборки подсолнечника. Сейчас сезон жаркий и сухой, боятся засоренности и потерь зерна при очистке. Кто уже работал на этой технике? В кого є опыт по настройке режущего аппарата и подбору сит? Подскажите, как лучше справляться с головками, которые лежат низко. Заранее спасибо за любой совет.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[День добрий! У нас в Полтавской области, площадь около 120 га. Используем комбайн Claas для уборки подсолнечника. Сейчас сезон жаркий и сухой, боятся засоренности и потерь зерна при очистке. Кто уже работал на этой технике? В кого є опыт по настройке режущего аппарата и подбору сит? Подскажите, как лучше справляться с головками, которые лежат низко. Заранее спасибо за любой совет.]]></content:encoded>
		</item>
	</channel>
</rss>