<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
	<channel>
		<title><![CDATA[Agronom.Club - No-Till]]></title>
		<link>https://agronom.club/</link>
		<description><![CDATA[Agronom.Club - https://agronom.club]]></description>
		<pubDate>Sat, 30 May 2026 05:24:34 +0000</pubDate>
		<generator>MyBB</generator>
		<item>
			<title><![CDATA[Почему весной в поле 51-й зоны стоит сухая земля?]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=119126</link>
			<pubDate>Thu, 02 Jan 2025 00:00:00 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=634">Хуторок</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=119126</guid>
			<description><![CDATA[Друзья, подскажите, что делать с посевами озимых в нашем районе? Весна выдалась сухой, и почва в поле, даже на глубине 15-20 см, практически сухая. Я думал, что с предыдущей осени было достаточно влаги, но оказалось, что влаги ушло много, и сейчас идет активное испарение. <br />
<br />
Учитывая, что мы не использовали глубокую вспашку, а работаем с нулевой обработкой, влага уходит слишком быстро. Подскажите, стоит ли сейчас вносить удобрения в сухую почву или лучше подождать дождей? Я слышал, что при сухих посевах удобрения могут сжечь всходы, но тут уже поздно думать об этом. <br />
<br />
Кроме того, кто-нибудь знает, как лучше защитить посев от перепревания после дождей, если они вдруг пойдут? У нас в поле много сорняков, и если дожди придут, они могут быстро захватить все свободные места. Планирую провести борьбу с сорняками, но боюсь, что химикаты не подействуют в таких условиях.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Друзья, подскажите, что делать с посевами озимых в нашем районе? Весна выдалась сухой, и почва в поле, даже на глубине 15-20 см, практически сухая. Я думал, что с предыдущей осени было достаточно влаги, но оказалось, что влаги ушло много, и сейчас идет активное испарение. <br />
<br />
Учитывая, что мы не использовали глубокую вспашку, а работаем с нулевой обработкой, влага уходит слишком быстро. Подскажите, стоит ли сейчас вносить удобрения в сухую почву или лучше подождать дождей? Я слышал, что при сухих посевах удобрения могут сжечь всходы, но тут уже поздно думать об этом. <br />
<br />
Кроме того, кто-нибудь знает, как лучше защитить посев от перепревания после дождей, если они вдруг пойдут? У нас в поле много сорняков, и если дожди придут, они могут быстро захватить все свободные места. Планирую провести борьбу с сорняками, но боюсь, что химикаты не подействуют в таких условиях.]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Опыт с широкорядным зяблеванием на черноземе южном]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=119154</link>
			<pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:20:00 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=634">Хуторок</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=119154</guid>
			<description><![CDATA[Коллеги, приветствую всех! Хочу поделиться результатами эксперимента, который мы провели на полях нашего агрохолдинга в Запорожской области. В прошлом году, в связи с дефицитом влаги в осенний период, мы решили отказаться от традиционного нулевой обработки с междурядьями 70 см и перешли к системе широкорядного зяблевания с междурядьями 90 см для озимых культур.<br />
<br />
Основная цель была не только в экономии ГСМ на культивацию, но и в попытке улучшить структуру почвы в зоне корневой системы, где ранее скапливалась плотная подошва из-за чрезмерного уплотнения тяжелым трактором. Мы использовали комбайны, оборудованные специальными ножами для разрезания корневой системы, и сразу после уборки провели глубокую вспашку только по узким бороздам, не затрагивая широкие междурядья.<br />
<br />
Результаты были удивительными. Урожайность озимой пшеницы составила 58 ц/га при среднем по области показателе в 45 ц/га. Анализы показали значительное увеличение содержания гумуса в зоне посева, а также лучшее проникновение корневой системы вглубь профиля почвы. Теперь планируем масштабировать этот опыт на все поля южного региона в этом сезоне.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Коллеги, приветствую всех! Хочу поделиться результатами эксперимента, который мы провели на полях нашего агрохолдинга в Запорожской области. В прошлом году, в связи с дефицитом влаги в осенний период, мы решили отказаться от традиционного нулевой обработки с междурядьями 70 см и перешли к системе широкорядного зяблевания с междурядьями 90 см для озимых культур.<br />
<br />
Основная цель была не только в экономии ГСМ на культивацию, но и в попытке улучшить структуру почвы в зоне корневой системы, где ранее скапливалась плотная подошва из-за чрезмерного уплотнения тяжелым трактором. Мы использовали комбайны, оборудованные специальными ножами для разрезания корневой системы, и сразу после уборки провели глубокую вспашку только по узким бороздам, не затрагивая широкие междурядья.<br />
<br />
Результаты были удивительными. Урожайность озимой пшеницы составила 58 ц/га при среднем по области показателе в 45 ц/га. Анализы показали значительное увеличение содержания гумуса в зоне посева, а также лучшее проникновение корневой системы вглубь профиля почвы. Теперь планируем масштабировать этот опыт на все поля южного региона в этом сезоне.]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Вопрос по подбору семян озимой пшеницы для Полесья]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=119100</link>
			<pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:02:00 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=648">Виталий Б.</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=119100</guid>
			<description><![CDATA[Добрый день, коллеги! Подскажите, пожалуйста, с чем работаем в этом году, кто-нибудь уже сеял озимую пшеницу в Полесье? Я в поиске сорта, который будет устойчив к полеганию и болезням. Планирую сеять на гектары около 150, поэтому важна стабильность урожайности.<br />
<br />
Рассматриваю в основном гибриды и проверенные сорта местного селекции. Интересует, какие предпосевные обработки наиболее эффективны для борьбы с плесенью и патогенами. Также интересует, как обстоят дела с доступностью качественных семян в этом сезоне. Буду благодарен за любой опыт и рекомендации.<br />
<br />
Заранее спасибо за ответы!]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Добрый день, коллеги! Подскажите, пожалуйста, с чем работаем в этом году, кто-нибудь уже сеял озимую пшеницу в Полесье? Я в поиске сорта, который будет устойчив к полеганию и болезням. Планирую сеять на гектары около 150, поэтому важна стабильность урожайности.<br />
<br />
Рассматриваю в основном гибриды и проверенные сорта местного селекции. Интересует, какие предпосевные обработки наиболее эффективны для борьбы с плесенью и патогенами. Также интересует, как обстоят дела с доступностью качественных семян в этом сезоне. Буду благодарен за любой опыт и рекомендации.<br />
<br />
Заранее спасибо за ответы!]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Влияние позднего внесения азота на урожай пшеницы в 2023 году]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=119088</link>
			<pubDate>Thu, 31 Aug 2023 16:40:00 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=634">Хуторок</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=119088</guid>
			<description><![CDATA[Друзья, всем привет! Поднимую тему, которая волнует многих аграриев Юга Украины в преддверии уборки. Как на практике вы оцениваете эффект от отсроченного внесения аммиачной селитры или карбамида? В этом году погода была такой, что многие успевали внести удобрения только в конце июля, а в некоторых районах даже в начале августа. <br />
<br />
Я лично наблюдал, что растения, которые 'пропустили' первую волну азота, демонстрировали удивительную скорость восстановления после внесения второй дозы, особенно в луганской и донецкой областях. Вопрос в том, не теряем ли мы потенциальный урожай, который мог бы быть сформирован за счет более раннего старта вегетации. <br />
<br />
Также хочу обсудить вопрос с резистентностью сорняков. Не заметили ли вы, что при позднем внесении азота сорные травы, такие как вьюнок и осот, начинают доминировать в поле, конкурируя за ресурсы? Прошу поделиться своими наблюдениями и цифрами из полей, если кто-то ведёт учёт урожайности в зависимости от схемы подкормки.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Друзья, всем привет! Поднимую тему, которая волнует многих аграриев Юга Украины в преддверии уборки. Как на практике вы оцениваете эффект от отсроченного внесения аммиачной селитры или карбамида? В этом году погода была такой, что многие успевали внести удобрения только в конце июля, а в некоторых районах даже в начале августа. <br />
<br />
Я лично наблюдал, что растения, которые 'пропустили' первую волну азота, демонстрировали удивительную скорость восстановления после внесения второй дозы, особенно в луганской и донецкой областях. Вопрос в том, не теряем ли мы потенциальный урожай, который мог бы быть сформирован за счет более раннего старта вегетации. <br />
<br />
Также хочу обсудить вопрос с резистентностью сорняков. Не заметили ли вы, что при позднем внесении азота сорные травы, такие как вьюнок и осот, начинают доминировать в поле, конкурируя за ресурсы? Прошу поделиться своими наблюдениями и цифрами из полей, если кто-то ведёт учёт урожайности в зависимости от схемы подкормки.]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Оптимальный срок посева озимых для Юго-Запада]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=119024</link>
			<pubDate>Thu, 31 Aug 2023 16:40:00 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=647">loralina</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=119024</guid>
			<description><![CDATA[Добрый день, коллеги! У нас в поле идут активные споры по срокам сева озимых зерновых. Кого-то пугает ранний сев, кто-то рвется в гонку за площадью. Лично я считаю, что для наших широт, с учетом последних изменений климата, сроки 20-25 августа являются критически важными. <br />
<br />
Если мы затянем сев до конца августа, то, по моим наблюдениям, мы теряем до 30% потенциальной урожайности из-за недостаточного укоренения. Растения не успевают сформировать мощную корневую систему до наступления зимы, а это чревато вымерзанием. <br />
<br />
Добавлю еще момент: при раннем севе мы успеваем провести необходимые обработки гербицидами, что снижает риски развития сорняков. Однако, нельзя забывать и о рисках ранней весны, когда посевы могут вымокнуть, если снежный покров сходит слишком рано. Что думаете опытные агрономы? Как строите графики сева у себя в хозяйствах? Буду благодарен за любые практические советы и примеры из ваших полей.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Добрый день, коллеги! У нас в поле идут активные споры по срокам сева озимых зерновых. Кого-то пугает ранний сев, кто-то рвется в гонку за площадью. Лично я считаю, что для наших широт, с учетом последних изменений климата, сроки 20-25 августа являются критически важными. <br />
<br />
Если мы затянем сев до конца августа, то, по моим наблюдениям, мы теряем до 30% потенциальной урожайности из-за недостаточного укоренения. Растения не успевают сформировать мощную корневую систему до наступления зимы, а это чревато вымерзанием. <br />
<br />
Добавлю еще момент: при раннем севе мы успеваем провести необходимые обработки гербицидами, что снижает риски развития сорняков. Однако, нельзя забывать и о рисках ранней весны, когда посевы могут вымокнуть, если снежный покров сходит слишком рано. Что думаете опытные агрономы? Как строите графики сева у себя в хозяйствах? Буду благодарен за любые практические советы и примеры из ваших полей.]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Сорго – перспективи для No-Till технологій в Україні?]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=118473</link>
			<pubDate>Sat, 27 Nov 2021 21:20:00 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=639">Гамов Иван</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=118473</guid>
			<description><![CDATA[Доброго дня всім! Вже кілька років цікавлюся вирощуванням сорго на полях під No-till, і бачу великий потенціал. Сорго дуже добре пристосоване до посушливих умов, що стає все актуальнішою проблемою для України. З іншого боку, це відмінна сидеральна культура, яка покращує структуру ґрунту та підвищує його родючість.<br />
<br />
Особливо цікавлять досвідом ті, хто вже вирощував сорго в No-till технології. Які сорти найкраще підходять для наших умов? Як правильно організувати сівбу і внесення добрив без обробітку ґрунту? Чи є якісь особливості при збиранні врожаю?<br />
<br />
Буду дуже радий почути ваші думки та поради. Давайте ділитися досвідом і разом шукати нові рішення для сталого сільського господарства.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Доброго дня всім! Вже кілька років цікавлюся вирощуванням сорго на полях під No-till, і бачу великий потенціал. Сорго дуже добре пристосоване до посушливих умов, що стає все актуальнішою проблемою для України. З іншого боку, це відмінна сидеральна культура, яка покращує структуру ґрунту та підвищує його родючість.<br />
<br />
Особливо цікавлять досвідом ті, хто вже вирощував сорго в No-till технології. Які сорти найкраще підходять для наших умов? Як правильно організувати сівбу і внесення добрив без обробітку ґрунту? Чи є якісь особливості при збиранні врожаю?<br />
<br />
Буду дуже радий почути ваші думки та поради. Давайте ділитися досвідом і разом шукати нові рішення для сталого сільського господарства.]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Вопросы о правильном выборе гербицидов для No-Till посевов пшеницы в Херсонской области]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=118606</link>
			<pubDate>Sun, 08 Aug 2021 06:48:49 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=645">bogdanchuk</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=118606</guid>
			<description><![CDATA[В этом году столкнулся с проблемой появления осота и подмаренника на полях, которые были засеяны озимой пшеницей без обработки почвы. Растет как сорняк! Подскажите, пожалуйста, какие гербициды лучше всего подойдут для таких условий? Какие есть особенности их применения в No-Till технологии? Важно чтобы не повредили культуру и эффект был максимальным.<br />
<br />
Я слышал о препарате Дикамба. Говорят, он неплохо работает против широколиственных сорняков. Но боюсь за пшеницу... Возможно кто то применял аналогичные средства в своем хозяйстве на юге? Какие дозировки использовали? Какое мнение об их безопасности для зерновых?<br />
<br />
Надеюсь, что найдутся опытные фермеры, которые смогут поделиться своими знаниями и опытом. Буду благодарен за любую информацию!]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[В этом году столкнулся с проблемой появления осота и подмаренника на полях, которые были засеяны озимой пшеницей без обработки почвы. Растет как сорняк! Подскажите, пожалуйста, какие гербициды лучше всего подойдут для таких условий? Какие есть особенности их применения в No-Till технологии? Важно чтобы не повредили культуру и эффект был максимальным.<br />
<br />
Я слышал о препарате Дикамба. Говорят, он неплохо работает против широколиственных сорняков. Но боюсь за пшеницу... Возможно кто то применял аналогичные средства в своем хозяйстве на юге? Какие дозировки использовали? Какое мнение об их безопасности для зерновых?<br />
<br />
Надеюсь, что найдутся опытные фермеры, которые смогут поделиться своими знаниями и опытом. Буду благодарен за любую информацию!]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Технологія No-Till для кукурудзи: досвід і перспективи в Полтавській області.]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=118637</link>
			<pubDate>Tue, 12 May 2020 06:13:20 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=649">tymchenko</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=118637</guid>
			<description><![CDATA[Привіт всім!<br />
<br />
Я хотів би поділитися своїм досвідом застосування технології no-till при вирощуванні кукурудзи в умовах Полтавської області. Ми перейшли на цю технологію три роки тому і вже можемо оцінити її переваги та недоліки.<br />
<br />
По-перше, значно скоротилися витрати на обробку ґрунту, що позитивно вплинуло на економічну ефективність виробництва. По-друге, ми помітили покращення структури ґрунту і збільшення його вологоємності, особливо в посушливі періоди.<br />
<br />
Проте є й певні труднощі. Найбільша з них – боротьба з бур'янами. Без застосування гербіцидів повністю обійтися неможливо, але ми намагаємося мінімізувати їх використання і шукаємо альтернативні методи контролю.<br />
<br />
Хотів би почути ваші думки та досвід щодо цієї технології в інших регіонах.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Привіт всім!<br />
<br />
Я хотів би поділитися своїм досвідом застосування технології no-till при вирощуванні кукурудзи в умовах Полтавської області. Ми перейшли на цю технологію три роки тому і вже можемо оцінити її переваги та недоліки.<br />
<br />
По-перше, значно скоротилися витрати на обробку ґрунту, що позитивно вплинуло на економічну ефективність виробництва. По-друге, ми помітили покращення структури ґрунту і збільшення його вологоємності, особливо в посушливі періоди.<br />
<br />
Проте є й певні труднощі. Найбільша з них – боротьба з бур'янами. Без застосування гербіцидів повністю обійтися неможливо, але ми намагаємося мінімізувати їх використання і шукаємо альтернативні методи контролю.<br />
<br />
Хотів би почути ваші думки та досвід щодо цієї технології в інших регіонах.]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Соняшник без гербіцидів: можливості та технології]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=118470</link>
			<pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=639">Гамов Иван</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=118470</guid>
			<description><![CDATA[Доброго дня всім! Минулого року випробовував соняшник за технологією No-Till з мінімальним використанням хімії. Хочу поділитися своїми спостереженнями та досвідом. Звичайно, повністю відмовитись від гербіцидів досить складно і ризиковано, але можна значно зменшити їх використання завдяки правильній агротехніці. Найголовніше - це якісна підготовка ґрунту восени для кращої заробки пожнивних решток та насіння бур'янів.<br />
<br />
Виявилось, що використання сидератів як мульчі дуже ефективно в боротьбі з однорічними бур'янами. Особливо добре себе зарекомендували озимі бобові - вони пригнічують ріст небажаної рослинності та покращують структуру ґрунту. Також, необхідно слідкувати за станом посіву і своєчасно проводити міжрядну обробку для знищення сходів бур'янів до появи сходів соняшника.<br />
<br />
Враження від результатів позитивні: врожайність майже не змінилася (порівнював з класичною технологією), але витрати на гербіциди були значно нижчими. Звісно, є певні ризики і потрібно постійно контролювати стан посіву та погодні умови, проте вважаю, що ця технологія має великий потенціал для розвитку в Україні.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Доброго дня всім! Минулого року випробовував соняшник за технологією No-Till з мінімальним використанням хімії. Хочу поділитися своїми спостереженнями та досвідом. Звичайно, повністю відмовитись від гербіцидів досить складно і ризиковано, але можна значно зменшити їх використання завдяки правильній агротехніці. Найголовніше - це якісна підготовка ґрунту восени для кращої заробки пожнивних решток та насіння бур'янів.<br />
<br />
Виявилось, що використання сидератів як мульчі дуже ефективно в боротьбі з однорічними бур'янами. Особливо добре себе зарекомендували озимі бобові - вони пригнічують ріст небажаної рослинності та покращують структуру ґрунту. Також, необхідно слідкувати за станом посіву і своєчасно проводити міжрядну обробку для знищення сходів бур'янів до появи сходів соняшника.<br />
<br />
Враження від результатів позитивні: врожайність майже не змінилася (порівнював з класичною технологією), але витрати на гербіциди були значно нижчими. Звісно, є певні ризики і потрібно постійно контролювати стан посіву та погодні умови, проте вважаю, що ця технологія має великий потенціал для розвитку в Україні.]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Проблемы с сеялкой МТЗ при No-Till и гербицидами сплошного действия]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=119252</link>
			<pubDate>Tue, 25 Sep 2018 21:10:53 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=667">Валерий65</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=119252</guid>
			<description><![CDATA[День добрий! Здраствуйте, форумчане. Владею сеялкой от Беларус-315, работаем в Полтавской области на площади около 80 га с озимой пшеницей по No-Till технологии. Прошел обработку гербицидом сплошного действия перед посевом и теперь замечу неравномерный проклев, как будто семена лежат глубже нормы или почва очень сухая. В кого є опыт? Подскажите, нормально ли это для этого сезона или надо что-то корректировать.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[День добрий! Здраствуйте, форумчане. Владею сеялкой от Беларус-315, работаем в Полтавской области на площади около 80 га с озимой пшеницей по No-Till технологии. Прошел обработку гербицидом сплошного действия перед посевом и теперь замечу неравномерный проклев, как будто семена лежат глубже нормы или почва очень сухая. В кого є опыт? Подскажите, нормально ли это для этого сезона или надо что-то корректировать.]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Практика no-till в степовій зоні: досвід та перспективи]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=118667</link>
			<pubDate>Tue, 13 Mar 2018 22:00:00 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=647">loralina</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=118667</guid>
			<description><![CDATA[Вітаю всіх учасників форуму! Мене звати Віталій, я займаюсь землеробством у Миколаївській області вже понад 10 років. На сьогоднішній день ми повністю перейшли на технологію no-till і хочемо поділитися своїм досвідом та обговорити перспективи її застосування в степовій зоні.<br />
<br />
Протягом останніх кількох років ми спостерігаємо значне покращення стану ґрунту після переходу на no-till. Збільшилась кількість корисної мікрофлори, зменшилось випаровування вологи з поверхні ґрунту і, відповідно, підвищилась його родючість. Однак є й деякі труднощі - зокрема, проростання бур'янів може бути більш проблематичним в умовах недостатнього зволоження.<br />
<br />
Я хотів би почути думки інших фермерів, які мають досвід застосування no-till у степових районах. Які культури ви вирощуєте? З якими проблемами зіштовхувались і як їх вирішували? Чи задоволені результатами?]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Вітаю всіх учасників форуму! Мене звати Віталій, я займаюсь землеробством у Миколаївській області вже понад 10 років. На сьогоднішній день ми повністю перейшли на технологію no-till і хочемо поділитися своїм досвідом та обговорити перспективи її застосування в степовій зоні.<br />
<br />
Протягом останніх кількох років ми спостерігаємо значне покращення стану ґрунту після переходу на no-till. Збільшилась кількість корисної мікрофлори, зменшилось випаровування вологи з поверхні ґрунту і, відповідно, підвищилась його родючість. Однак є й деякі труднощі - зокрема, проростання бур'янів може бути більш проблематичним в умовах недостатнього зволоження.<br />
<br />
Я хотів би почути думки інших фермерів, які мають досвід застосування no-till у степових районах. Які культури ви вирощуєте? З якими проблемами зіштовхувались і як їх вирішували? Чи задоволені результатами?]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Опы с вносом гербицида сплошного действия на МТЗ-82: не вбирается]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=119247</link>
			<pubDate>Sun, 06 Aug 2017 07:55:38 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=671">kolya_82</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=119247</guid>
			<description><![CDATA[Добрый день. Ребята, подскажите, пожалуйста. У меня здесь поля под озимую пшеницу на Винницкой области, около 250 гектар. Работаю трактором МТЗ, сеялка обычная широкая. Вчера пытался внести гербицид сплошного действия прямо в ряды по всходам, но жидкость по бортам просто стекает, не вбирается в почву ни капли. Может, это из-за влажности или я что-то неправильно делаю с дозировкой? В кого у вас є такой опыт на раннем этапе?]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Добрый день. Ребята, подскажите, пожалуйста. У меня здесь поля под озимую пшеницу на Винницкой области, около 250 гектар. Работаю трактором МТЗ, сеялка обычная широкая. Вчера пытался внести гербицид сплошного действия прямо в ряды по всходам, но жидкость по бортам просто стекает, не вбирается в почву ни капли. Может, это из-за влажности или я что-то неправильно делаю с дозировкой? В кого у вас є такой опыт на раннем этапе?]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Внедрение нетил-методов в Сибирском регионе]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=118263</link>
			<pubDate>Fri, 14 Jul 2017 02:40:00 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=642">Дмитрий Орлов</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=118263</guid>
			<description><![CDATA[С начала 2010 года в сибирских агроэкосистемах наблюдается значительный рост интереса к методам нетил. Эти практики позволяют сохранять структуру почвы, повышать её водоёмкость и уменьшать эрозию.<br />
<br />
В ходе недавних полевых исследований в Омской области был проведён сравнительный анализ традиционных вспахивных систем с новыми техниками без вырывания грунта. Результаты показали, что урожайность пшеницы увеличилась на 12 %, а затраты на топливо снизились почти вдвое.<br />
<br />
Проблема остаётся в том, как адаптировать эти методы к разнообразным климатическим и геологическим условиям региона. В частности, вопросы стратосферной стабилизации и биологических взаимодействий между микроорганизмами требуют дальнейших исследований.<br />
<br />
Надеюсь обсудить с коллегами лучшие практики и поделиться собственными наблюдениями по применению нетил в разных агроценозах.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[С начала 2010 года в сибирских агроэкосистемах наблюдается значительный рост интереса к методам нетил. Эти практики позволяют сохранять структуру почвы, повышать её водоёмкость и уменьшать эрозию.<br />
<br />
В ходе недавних полевых исследований в Омской области был проведён сравнительный анализ традиционных вспахивных систем с новыми техниками без вырывания грунта. Результаты показали, что урожайность пшеницы увеличилась на 12 %, а затраты на топливо снизились почти вдвое.<br />
<br />
Проблема остаётся в том, как адаптировать эти методы к разнообразным климатическим и геологическим условиям региона. В частности, вопросы стратосферной стабилизации и биологических взаимодействий между микроорганизмами требуют дальнейших исследований.<br />
<br />
Надеюсь обсудить с коллегами лучшие практики и поделиться собственными наблюдениями по применению нетил в разных агроценозах.]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Какая минимальная норма высева озимого ячменя в No-Till?]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=118784</link>
			<pubDate>Sun, 27 Nov 2016 19:33:20 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=649">tymchenko</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=118784</guid>
			<description><![CDATA[Всем привет! Мы здесь на форуме занимаемся нулем, поэтому интересуюсь у опытных коллег. Планируем посев озимого ячменя по нулевой технологии в этом году, но не могу определиться с минимальной нормой высева.<br />
<br />
Насколько я знаю, при традиционной обработке почвы норма была 3-4 млн всхожих семян на гектар, а вот для No-Till какие рекомендации? Прочитал несколько статей и форумов в интернете, но мнения разделились: кто-то советует не снижать норму, кто-то говорит о возможности уменьшения до 2.5 млн.<br />
<br />
Подскажите, пожалуйста, на какой практике остановиться, учитывая климатические условия центрального региона Украины и особенности No-Till технологии? Буду благодарен за конкретные примеры из опыта ваших хозяйств.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Всем привет! Мы здесь на форуме занимаемся нулем, поэтому интересуюсь у опытных коллег. Планируем посев озимого ячменя по нулевой технологии в этом году, но не могу определиться с минимальной нормой высева.<br />
<br />
Насколько я знаю, при традиционной обработке почвы норма была 3-4 млн всхожих семян на гектар, а вот для No-Till какие рекомендации? Прочитал несколько статей и форумов в интернете, но мнения разделились: кто-то советует не снижать норму, кто-то говорит о возможности уменьшения до 2.5 млн.<br />
<br />
Подскажите, пожалуйста, на какой практике остановиться, учитывая климатические условия центрального региона Украины и особенности No-Till технологии? Буду благодарен за конкретные примеры из опыта ваших хозяйств.]]></content:encoded>
		</item>
		<item>
			<title><![CDATA[Подготовка к севазю: выбор техники для No-Till на озерной зоне]]></title>
			<link>https://agronom.club/showthread.php?tid=119774</link>
			<pubDate>Wed, 06 Jul 2016 02:56:44 +0000</pubDate>
			<dc:creator><![CDATA[<a href="https://agronom.club/member.php?action=profile&uid=727">Татьяна</a>]]></dc:creator>
			<guid isPermaLink="false">https://agronom.club/showthread.php?tid=119774</guid>
			<description><![CDATA[Всем добрый день! Я тут, в Полтавской области. Собираюсь переоборудовать технику под No-Till на площади около 150 гектаров озимой пшеницы. Сейчас у меня есть трактор от МТЗ и комбайн от Клааса. Но боюсь, что плуга больше не купить, а сеялка с дисками для глубокой обработки может не справиться с глиной. Кто сейчас в регионе пробует запускать No-Till? Какую технику считаете надежной: обычный трактор или лучше смотреть на варианты вроде Ростсельмаш? И какие гербициды сплошного действия сейчас реально работают против пырея, если землю не перепахивать?]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[Всем добрый день! Я тут, в Полтавской области. Собираюсь переоборудовать технику под No-Till на площади около 150 гектаров озимой пшеницы. Сейчас у меня есть трактор от МТЗ и комбайн от Клааса. Но боюсь, что плуга больше не купить, а сеялка с дисками для глубокой обработки может не справиться с глиной. Кто сейчас в регионе пробует запускать No-Till? Какую технику считаете надежной: обычный трактор или лучше смотреть на варианты вроде Ростсельмаш? И какие гербициды сплошного действия сейчас реально работают против пырея, если землю не перепахивать?]]></content:encoded>
		</item>
	</channel>
</rss>