В этом году столкнулся с проблемой появления осота и подмаренника на полях, которые были засеяны озимой пшеницей без обработки почвы. Растет как сорняк! Подскажите, пожалуйста, какие гербициды лучше всего подойдут для таких условий? Какие есть особенности их применения в No-Till технологии? Важно чтобы не повредили культуру и эффект был максимальным.

Я слышал о препарате Дикамба. Говорят, он неплохо работает против широколиственных сорняков. Но боюсь за пшеницу... Возможно кто то применял аналогичные средства в своем хозяйстве на юге? Какие дозировки использовали? Какое мнение об их безопасности для зерновых?

Надеюсь, что найдутся опытные фермеры, которые смогут поделиться своими знаниями и опытом. Буду благодарен за любую информацию!

Недавно приобрел удобрение «Биокомплекс» для подкормки своей сои. В этом году у меня 15 гектаров посевов, и я хотел бы поделиться своим опытом применения этого препарата.

Я вносил препарат по листу сразу после всходов, затем повторно – через две недели. Растения отреагировали хорошо: появились новые побеги, листья стали более насыщенного зеленого цвета. Особенно порадовало то, что соя стала устойчивой к засухе и не погибла во время летних дождей.

Также заметил, что урожайность возросла на 10-12% по сравнению с прошлым годом, когда я использовал традиционные минеральные удобрения. Я считаю, это очень хороший результат! Соицы хорошо наливаются и выглядят крепкими. Хотелось бы услышать мнения других фермеров о применении «Биокомплекса». Можливо хтось має інші рекомендації щодо дозування або сроків внесення?

Буду вдячний за советы, коллеги!

P.S. Жаль что цена не сильно радует.

Здрастуйте, колеги-аграрії! Я хотів би поділитися своїм досвідом у вирощуванні соняшника на півдні Казахстану. Останнім часом ми експериментували з новими технологіями та гібридами. Наприклад, спробували сіяти сорт «Монарх» за ноу-тілл і помітили значне поліпшення врожайності. Також почали використовувати дрони для моніторингу стану посівів та своєчасного внесення добрив.

Але є й певні труднощі – нестача вологи, шкідники та хвороби. У цьому році ми зіткнулися з проблемою соняшникової попелиці. Спробували різні інсектициди і поки що найкращий результат дали препарати на основі піретринів.

Хотів би почути ваш досвід вирощування соняшника в Казахстані, які технології використовуєте та з якими проблемами стикаєтесь? Обмінюйтеся порадами – разом ми зможемо покращити наші врожаї!

Доброго времени суток, коллеги! В нынешнем сезоне столкнулись с дефицитом осадков. Покупать только калийные и фосфорные удобрения не хочу, опасаюсь негативного влияния на почву. Подскажите пожалуйста, как правильно внести комплексное удобрение в таких условиях? Какие марки лучше выбрать – сухие или жидкие? И какие дозировки рекомендованы для подсолнечника при недостатке влаги?

Многие фермеры рекомендуют использовать гранулированные формы азофоски с медленным высвобождением. Но как быть с нормой внесения? Ведь переизбыток удобрений может спровоцировать накопление нитратов в плодах и почве. А недобор, конечно же, снизит урожайность. В связи с этим интересуюсь вашим практическим опытом.

Заранее благодарен за советы! Думаю, этот вопрос актуален для многих аграриев на юге России.

Всім привіт! Я вже кілька років займаюся вирощуванням черешні та вишні в Запорізькій області. Хочу поділитися своїм досвідом, а також отримати ваші поради.

Зазвичай я саджу дерева навесні (у квітні-травні) або восени (у вересні). Весняна посадка дає швидший ріст і плодоношення, але є ризик пошкодження ростовими пагонами. Восени ж саджанець встигає укорінитися до зими.

Я віддаю перевагу посадці ямками глибиною близько 60 см і шириною не менше 80 см, з обов'язковим внесенням органічних добрив: перегній, компост. Важливо замульчувати пристовбурні кола соломою або тирсою для збереження вологи.

Які ще хитрощі використовуєте ви? Як оберігати дерева від шкідників і хвороб в нашому регіоні?

Вітаю усіх колег-аграріїв! Цікавить думка тих, хто вже висівав яру пшеницю після попередника чорного пару. Я планую вперше спробувати цю технологію на частині своїх полів цього року.

Хотілося б дізнатись про ваші секрети: чи підживлювали додатково? Яка густота посіву була оптимальною у ваших умовах?

Також, цікавить питання щодо хвороб та шкідників - що було найактуальнішим і як ви з цим боролись.

Буду вдячний за будь-яку інформацію!

Шановні колеги, нещодавно зіткнувся з проблемою заморозків на посівах ранньої кукурудзи. Враховуючи нестабільну погоду цього року і можливі майбутні ризики (посуха, град), хочу обговорити досвід та можливості страхування посівів у нашій області.

Які страхові компанії ви можете порекомендувати для кукурудзи? Чи є якісь особливості при оформленні полісів на цю культуру в Полтавській області, враховуючи специфічні ризики регіону?

Також цікавить співвідношення ціни страховки та розміру виплат у разі настання страхового випадку. Які відгуки про різні програми агрострахування кукурудзи? Чи варто розглядати індексацію виплат за врожайністю?

У зв'язку з нещодавніми сильними дощами та підвищенням рівня води у річках Дніпро і Десна, все більше господарств на півдні України зіткнулися із проблемою підтоплення полів. Наша ферма також постраждала від цього явища - частина посівів кукурудзи знаходиться в зоні ризику.

Підтоплення може призвести до кисневого голодування кореневої системи, розвитку хвороб та зменшення кількості і якості зібраного врожаю. Ми вже спостерігаємо деякі негативні наслідки - затримка росту рослин на підтоплених ділянках.

Які ваші рекомендації щодо мінімізації збитків у такій ситуації? Чи є якісь спеціальні агротехнічні заходи, які можна застосувати для полегшення негативного впливу води на врожайність зернових?

В последние годы беспилотные летательные аппараты (дроны) все активнее внедряются в сельскохозяйственный сектор. Одним из перспективных направлений их использования является точечное внесение удобрений, что позволяет снизить затраты на химические препараты и одновременно повысить урожайность.

Наша компания уже несколько лет проводит испытания дронов для агрономических целей в Киевской области. Первоначально мы использовали дроны для картографирования полей с помощью мультиспектральных камер, что позволило выявить участки с недостатком или избытком питательных веществ. Затем мы начали тестировать системы точного внесения удобрений.

Результаты оказались многообещающими: удалось снизить расход удобрений на 15-20% при одновременном повышении урожайности на 8-12%. Кроме того, использование дронов позволяет проводить обработку в любое время суток и независимо от погодных условий.

В этом обсуждении хотим поделиться своим опытом внедрения данной технологии. Поделитесь своими мыслями об использовании дронов для агрономических целей! Каковы ваши прогнозы на ближайшие годы?

Доброго дня, колеги!

Хотів би обговорити питання організації роботи польової бригади. В цьому році зіткнулися з низкою проблем – недостатня координація між механізаторами, затримки при виконанні технологічних операцій та загальне зниження ефективності.

Помітив, що однією з ключових причин є нечітке розуміння завдань кожним учасником процесу. Вважаю, що необхідно чітко розподіляти обов'язки, розробляти графіки робіт і проводити регулярні інструктажі.

Також важливу роль відіграє мотивація працівників. На жаль, не завжди вдається знайти баланс між заробітною платою та умовами праці. Хотів би почути ваші думки з цього приводу, а також дізнатися про ваш досвід організації роботи бригад.